Іван Гунченко або історія про те, як простір може стати Твоїм

Є історії, які потрібно розповідати виключно з душею, можливо лише душею та ще фотографіями, зображеннями та, неодмінно, кольорами. Я опиняюсь у володіннях Івана та раптом мені здається, що увесь простір (між іншим, [Твій простір]) – це суцільне царство кольору, фактур, гарнітури, покриттів та дизайну. Я не розумію як усе це, такий собі концентрат творчості, може бути бізнесом – логічним, раціональним та послідовним процесом, який має приносити прибуток. Розуміння з’являється завдяки Івану Гунченку – співвласнику студії інтер’єрів [Твій простір], людині з власною історією успіху.

20624376_831678923662094_921954900_nОднак, події 2014 року змусили приймати дуже, можливо навіть надто відповідальні рішення. З початком військових дій на території східних областей України Іван Гунченко прийшов у військкомат добровольцем. Чоловік був одним із тих, хто прийняв рішення не стояти осторонь, зовсім не вважаючи цей крок героїчним: «Це просто було моїм обов’язком перед суспільством та державою». Його призвали з четвертою хвилею мобілізації до військово-повітряних сил: «Ми були спроможними десантувати не лише живу силу, людей, але й техніку». 458 днів – рівно стільки Іван ніс свою службу в зоні бойових дій, і коли чоловік озвучує цю цифру, мені здається, що жоден з тих днів не мав би затертися в пам’яті. Однак, особиста позиція Івана полягає в тому, що у мирному житті не варто розповідати про все, що принесла з собою війна.

20629009_831678816995438_1151055657_oВ приміщенні студії присутній бізнес-партнер Івана – Володимир, і навіть він на хвилину відривається від справ, телефонних розмов з клієнтами, коли Іван розповідає про своє повернення з армії (так, Іван використовує саме це слово). Знадобився певний час для того, щоб не підхоплюватися з ліжка від найменшого руху, не реагувати на кожен неочікуваний дотик. Натомість, розуміння необхідності пошуку роботи виникло одразу. Здавалося б, які проблеми можуть бути у людини з таким досвідом роботи, такою особистою та громадською відповідальністю, однак труднощів вистачало. Понад 4 місяці Іван ходив на незліченні співбесіди, стикався з пропозиціями, які не відповідали його кваліфікації, матеріальним запитам та хоча б здоровому глузду. «Я й раніше думав про власний бізнес, але було страшно – раптом не вийде, раптом я втрачу гроші та роботу», – говорить Іван. На той же час втрачати, здається, було нічого.

20623930_831678813662105_553746755_nНа одному з сімейних святкувань Іван поділився своєю ідеєю з другом – Володимиром, а той підтримав його. Так розпочався процес творення бізнесу – і тої його частини, яка про бізнес-план, розрахунки, суху логіку та цифри, а також тої частини, яка про творчість, красу, пошук потрібного приміщення, вибір кольорів. Чого-чого, а кольорів у приміщенні вистачало, адже раніше тут розміщувався дитячий клуб і кожна з стін мала свій колір, свій відтінок. «Такий собі психодел», – в один голос, згадуючи та сміючись, говорять Іван та Володимир.

20525822_1608837475854807_1195354889038538457_nСаме на етапі підготовчих заходів, Івану потрапив на очі допис про дводенне навчання BizClub-у з оригінальною назвою: «Бізнес-план на серветці». Іван познайомився з Вірою Лебедєвою – засновницею BizClub, з бізнес-тренерами, які щедро ділилися не лише теоретичною інформацією, але й, що було значно важливішим для чоловіка, власним досвідом побудови бізнесу, власними успіхами та невдачами, а також професійною думкою щодо пропонованих учасниками проектів.

Я запитую Івана про особисті мрії та бажання. Він замислюється, стає серйознішим: «Зараз я засинаю та прокидаюся лише з думками про бізнес, це дуже важливо для мене». Я посміхаюсь та змінюю своє питання, тепер цікавлюся мріями про бізнес. Іван посміхається у відповідь й раптом кольори, фактури, покриття, відблиски знову починають свою особливу магію творення простору: «Ми хочемо власне виробництво, хочемо створити широку дилерську мережу у Києві, а потім і у регіонах, далі будемо створювати фабрику…». Іван говорить та його слова зовсім не звучать як порожні мрії чи безпідставні марення. Вони є чіткими, обґрунтованими планами, що неодмінно реалізуються, я переконана в цьому.

Тим часом [Твій простір] підморгує мені, а неймовірної краси сірі двері здаються принаймні порталом у якийсь казковий світ, де досконало поєднується раціональність, логічність, розрахунки та творчість, креативність, вражаючі експерименти з кольорами та поверхнями.

 

Автор – Лідія Рудєва